Тепер до несподіваного: люди теж можуть використовувати ехолокацію, особливо ті, хто втратив зір. Це навичка, яку розвивають через тренування, видаючи звуки, як-от клацання язиком, і аналізуючи їхнє відлуння. Спостереження фахівців вказують, що мозок адаптується, перерозподіляючи функції, щоб перетворювати звукові сигнали на “картину” оточення. Уявіть людину, яка ходить вулицями Києва чи https://cristiandswte.blogofchange.com/37783477/how-much-you-need-to-expect-you-ll-pay-for-a-good-case-study-analysis